Молодь та діти парафії народження святого Йоанна Хрестителя с. Галущинці, разом з настоятелем та сестрами гоноратками провели день пізнання святих місць Тернопільщини та святих людей пов’язаних із цими місцевостями.

І так, подорож розпочалося з самого ранку, виїхавши з Галущинець, ми спільно в дорозі молилися розарій до Пресвятої Богородиці. Так ми приїхали до Язлівця, де спільно молилися та просили Господа про мир на нашій Українській землі. Святу Месу звершили у каплиці монастиря Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, після Святої Меси мали можливість молилися та цілували реліквії блаженної сестри Марцеліни Даровської, засновниці сестер непорочниць. Потім всі разом спільно молилися в гробниці де спочиває понад 80 сестер разом із Засновницею.

Помолившись та відпочивши від першого відрізку подорожі наше паломництво вирушило до м. Бучач. Там, ми разом помолилися в римсько-католицькому бароковому костелі з 1763 року. Однією з окрас храму – архітектурний вівтар, вважається одним з найкращих на теренах сучасної України. Поліхромний, з переважанням зелених кольорів, білими статуями святих. Ймовірно, авторами робіт були Й.-Ґ.Пінзель та учні.

Ознайомилися з Бучацьким монастирем отців Василіан Воздвиження Всечесного Хреста Господнього. Монастир отців Василіан на горі Федір у м. Бучач був заснований 7 грудня 1712 р. на підставі фундаційної грамоти магната Стефана Александра Потоцького, виданої в Любліні. Спільно помолилися на забитковому старому кладовищі та пройшлися біля руїн старої фортеці міста звідки було видно прекрасну панораму м. Бучача.

Третьою частиною нашої подорожі стало місце тисячі паломників, – Зарваницький духовний центр – всесвітній марійний відпустовий центр, одна з найбільших подільських святинь Української греко-католицької церкви. Нині центр об'єднує комплекс храмів, духовних споруд і Хресну дорогу. До 3арваницького духовного центру належать парафіяльна церква Святої Трійці (1754 р.), де зберігається чудотворна ікона Божої Матері Зарваницької. Помолившись біля Чудотворної Ікони Матері Божої ми прийшли на місце, де вибудовано хресну дорогу, якою молячись та затримуючись над кожним стоянням, ми пройшли до дерев’яної церкви Різдва Пресвятої Богородиці, де також мали змогу прославляти Господа.

Від’їжджаючи з Зарваниці, дякуючи Богу за чудовий та прекрасний день ми спільно молилися коронку до Божого Милосердя.

Нехай Господь буде прославлений за всіх Добродіїв та за все добро, яке нам зсилає.

БІЛЬШЕ ФОТО