21-23 березня 2025 року в Бердичеві ми пережили благословенний час реколекцій разом із неймовірними людьми — Орисею Уською та дияконом Романом Тиманем.
Провідною темою цих днів стала "Мова тіла". Участь взяли 18 дівчат, які мали змогу духовно збагачуватися через слухання, адорацію, працю, написання листів, спільну молитву в Санктуарії Матері Божої Бердичівської, Хресну дорогу, а також отримувати відповіді на свої запитання. Проживаючи кожен момент, ми дедалі більше усвідомлювали, наскільки сильною є Божа любов.
"Тіло — це місце зустрічі людини з Богом, а також із нашими ближніми," — підкреслив диякон Роман на одній із проповідей. "Суть теології тіла полягає в тому, щоб шукати красу, правду і добро, адже це риси Бога," — наголосила Орися в одному з блоків, додавши: "Кожен із нас створений, щоб бути даром для когось". Неможливо повністю описати й передати все те, що ми пережили разом, як Господь діяв і промовляв через різні символи та обставини.
Свідчення учасниць:
Оленка:
"Реколекції — це місце сили, ковток свіжого повітря."
Ілона:
"Є теми, які всі обходять стороною, наче їх не існує, наче про них не варто говорити вголос, а якщо вже й говорити, то якимись загальними словами, без конкретики. Але що робити нам, молоді, підліткам, які живуть у реальному світі й шукають відповіді? Де нам брати правильне розуміння себе, своєї тілесності, своєї жіночності? Адже зазвичай або взагалі нічого не пояснюють, або дають інформацію, яка лише більше заплутує.
Ці реколекції стали справжнім відкриттям. Три дні — насичені, глибокі й такі реальні. Виявляється, що тілесність і духовність не суперечать одна одній. Що наше тіло так само несе в собі Божий задум, як і наша душа. Що ми, жінки, створені особливими, і в цьому є не лише краса, а й велика відповідальність.
Було багато інформації, багато особистих відкриттів. І було це особливе відчуття, коли ти слухаєш, розумієш, і раптом усередині щось стає на свої місця — як пазл, який нарешті складається в цілу картину.
А ще була атмосфера — атмосфера дому, де тебе розуміють, де тобі раді, де ти можеш говорити відверто. Де ти бачиш Бога не лише у словах, а й у людях поруч. Я приїхала сюди з певними думками, питаннями, з тим, що накопичувалося всередині, але, якщо чесно, я навіть не очікувала, що отримаю відповіді. Але Бог діє несподівано.
Деколи відповідь приходить через одну-єдину фразу, сказану ніби між іншим. Деколи — через історію іншої людини, яка раптом виявляється дуже схожою на твою. А інколи — просто через відчуття: ти більше не одна в цих роздумах, ти більше не губишся в невідомості.
Були моменти, які запам’ятаються надовго: коли всі разом сміялися до сліз, коли хтось говорив так щиро, що у відповідь хотілося обійняти, коли після насиченого дня ти сидиш у тиші й розумієш — щось у тобі вже змінилося. Тепер хочеться не просто зберегти це в собі, а й ділитися. Бо така радість, таке натхнення не можуть лишитися лише всередині.
Дякую за кожне слово, кожен жест, кожен момент. Дякую тим, хто зробив ці дні такими, якими вони були. Я не просто щось зрозуміла — я щось віднайшла. І це безцінно."
Дарія:
"Ці реколекції збудували фундамент моїх відносин із Богом та зміцнили мої стосунки з Ним. Також я отримала багато цікавої інформації, а головне — прекрасний досвід, адже була вперше на реколекціях із темою «Мова тіла». Дуже рада, що поїхала, і безмежно вдячна Богові за цю можливість!"
Аліна:
"Ще й досі під враженням від цих неймовірних реколекцій! Атмосфера була настільки щира й затишна, що не хотілося їхати додому. Особливо зачепили конференції про мову тіла. Завдяки Орисі я відкрила для себе, як багато речей можуть сказати про наші внутрішні стани. Вона пояснювала настільки просто й глибоко водночас, що все ставало на свої місця.
А проповіді отця диякона Романа — це щось особливе. Його слова проникали прямо в серце, викликали бажання зупинитися й задуматися над своїм життям. Дуже цінно, що була можливість чути таку справжню й натхненну людину. Було справді круто! З нетерпінням чекаю наступних реколекцій."
Дякуємо Богові за цей винятковий і сповнений благодатями час. Дякуємо за простоту і мудрість Орисі та диякона Романа. Дякуємо отцям кармелітам, які були відкриті до будь-якої допомоги, а передусім — за Євхаристію та Таїнство Примирення. Дякуємо сестрам гонораткам за гостинність, привітність, молитву та приклад служіння.
Нехай Господь благословить кожного і наповнить серце Своєю любов’ю!
с. Зита Врона SCM
