flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

Четвер, 02 лютого 2017, 18:00 Автор: с. Рената

Про покликання жінки до богопосвяченого життя КМЦ розповідає сестра Барбара Завальська, голос котрої добре знайомий для багатьох слухачів телеканалу «Віковічне Слово». Власне богопосвячена сестра протягом п’яти років провадить ефір, як режисер EWTN.

s barbara

- А що то бути жінкою, яка присвятила себе Богу.

Бог обдарував жінку особливими рисами, необхідними для реалізації покликання, до якого Він взиває і для якого сотворив кожну. Виконання цієї місії – це єдине і справжнє щастя. «Тому в хвилину, коли людство переживає таку глибоку переміну, жінки, сповнені євангельським духом, можуть подати людству велику допомогу, щоб воно не занепало. [...] Особливо ви, богопосвячені діви, у сучасному світі, де егоїзм і пошук приємностей намагаються стати правом, бережіть чистоту, безкорисливість і побожність. Ісус, який надав подружній любові всієї повноти, вивищив також відречення від цієї людської любові, якщо приводом його є безмежна любов і служіння всім людям» (Послання Павла VI до жінок, 8 грудня 1965).

- З чого випливає ідентичність черниці?

Ідентичність черниці випливає з особливої близькості з Ісусом, а також із родинної близькості з сестрами у згромадженні, до якого вона належить. Катехизувати, грати на органі, опікуватися хворими чи провадити дитячі садочки може також світська людина. А богопосвячена особа, з огляду на приязнь із Христом, відмовляється від укладення власної сім'ї для того, щоби бути духовною матір'ю для людей, яких зустрічає, яким служить. Саме тому черниця може «заінвестувати» ціле серце та весь свій ентузіазм віри й любові в те, що чинить.

- Як розпізнати своє покликання до такого особливого зв’язку з Господом?

Хтось колись сказав, що не може бути хорошою монахинею жінка, яка не могла би бути хорошою мамою. Нелегко розпізнати покликання, просто аналізуючи свої риси, цінності, вміння. Але Бог дивує! Розпізнаючи, до чого мене кличе Бог – до життя подружнього, самотнього чи богопосвяченого – маю керуватись і слухати серцем. Господь промовляє до серця. Моє прагнення йти за Його покликом, бажання виконувати Його волю, неустанне запитування Його в молитві робить серце здатним почути й побачити. Знаки бувають різноманітні та неповторні. Для мене, наприклад, знаком був звичайний, неістотний, здавалося б, момент зустрічі з трьома черницями (сьогодні це мої співсестри зі згромадження), які прямували до храму швидким кроком, радісно спілкуючись і сміючись. У цій радості осіб, що присвятили життя Богові, Господь дав мені відчути радість життя в близькості з Ним, втіху життя для інших і служіння Йому в людях. Цієї радості запрагнуло моє серце, і вже понад 15 років я живу нею у присутності мого Улюбленого, дякуючи за дар Покликання.

«Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива» (Лк 10, 2). Через заступництво Матері Божої молімося про нових ревних працівників на Ниві Господній. Ісус потребує осіб, цілковито відданих справі Божого Царства. Потребує жінок, проникнутих духом Євангелія. Відваги!

с. Барбара Завальська SCM (гоноратка)

Джерело: http://kmc.in.ua

Додати коментар


Захисний код
Оновити