flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

Понеділок, 25 березня 2019, 09:17
Євангеліє з урочистості Благовіщення переносить нас у мале містечко Назарет, де відбулася зустріч архангела Гавриїла з Марією, Яка отримала від Бога надзвичайну місію. Біблійна сцена сплетена з багатьох цікавих деталей, але зупинімося сьогодні на заохоченні архангела радіти.
blagowishchennia
 
Читаючи перший розділ євангелія від Луки ми уявляємо молоду дівчину (деякі дослідники називають її вік 12-14 років), що перебуває вдома. Не знаємо, що вона кокретно робила в момент приходу архагнела. Євангеліст записав: “Того часу посланий був ангел Гавриїл від Бога до галілейського міста, названого Назаретом, до діви, зарученої з чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви – Марія. І, прийшовши до неї, сказав: «Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою, благословенна ти між жінками»(Лк 1, 26-28).
 
“Радій” - перше слово нового завіту, перше слово вимовлене в день початку нової історії; слово, що проголошували пророки, провісники Месії, які випередили Його в часі. У пророка Ісаї читаємо: “Радійте із Єрусалимом і тіштеся всі ним, хто його покохав! Втішайтесь ним радістю всі, що з-за нього в жалобі були!“(Іс 66, 10). Про радість читаємо також у пророка Захарії та Софонії. Слово “радій” вжито в контексті цілої єврейської традиції, першим словом, через яке Бог звертається до світу, звертаючись до Марії. Бог заохочує нас радіти. Чи ми дійсно радіємо в Бозі? Чи радіємо зі спасіння? Ми охрещені, занурені у смерть та воскресіння Христа. Cпасіння прийшло! Якщо його приймемо - будемо спасенні!
 
Ця радість, що перевищує будь-яку іншу, повинна все охоплювати щохвилини. Марія не вигукувала з радості протягом цілого свого життя, але радість її постійно наповнювала, постійно супроводжувала, хоча може часом вона була сповнена болю. Радість, що закорінена у вірі, що Бог спасає, що Бог є присутній, доступна для віруючих всіх часів. Чи є в мені ця радість?
 
Важко жити цією радістю, коли наші дні сповнені труднощів та клопотів, переживань та падінь. Мій тягар настільки є важким, що часом бракує сил, аби його нести. Я - людина, слабка людина, але Святий Дух, що живе в мені може перемінити мою ситуацію. “А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя…” (Га 5,22).
 
Тому сьогодні спробую стати перед моїм Богом, живим та істинним, виданим за мене, Який в серці цього світу присутній під видом Хліба, прихований, але живий, у своєму приниженні та у своїй славі. Стану перед Ним і скажу: “Боже мій, подаруй мені Свою радість!”. Слово “радість” дев’ять разів повторюється у прощальних словах Ісуса після Останньої вечері… Перше слово Благовіщення буде одним із останніх слів Ісуса: повнота радості…
 
Якби ми “мали віру”, то раділи, звичайно ж, не через те, що страждаємо, але тому, що спасіння сягає далі, ніж зло, далі, ніж страждання, далі, ніж смерть. Христос прийшов, Христос повернеться, Христос є тепер. Завжди нам віддає Себе, хоча ми не завжди Його приймаємо. Прийшов до своїх, а свої Його не прийняли (пор. Йо 1,11). Не зважаючи на це, залишився з нами, віддається нам, “бо дари і покликання Божі невідмінні” (Рим 11,29). А тепер ми Його маємо прийняти і радіти Ним!
 
Використано матеріали з книги “Dyskretna obecnosc Maryi” Georgette Blaquiere
 
Зображення George Bulleid The Annunciation, 1903

Додати коментар


Захисний код
Оновити