flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

Понеділок, 28 серпня 2017, 13:39

Енцикліка папи Лева ХІІІ Rerum Novarum (укр. “Нові речі”), що побачила світ 1891 року, про робітниче питання, вважається першою соціальною енциклікою. У документі папа порушує питання гідності праці, її справедливої оплати та умов праці, значення і роль професійних товариств та об'єднань. Одним із пунктів документу є питання про ощадність. Здається, папа як у воду дивився.

ekonomia

 

"35. Коли робітник отримує достатню заробітну платню, якої вистачає для утримання його родини і самого себе і для уміркованого збагачення, коли він — робітник є проворний, повинен подумати, річ ясна, про ощадність. То ж, дослухаючись голосу розуму, вчинить так, щоб залишки після видатків використати для набуття якоїсь малої власності. Ми вже довели, що право на власність є непорушним правом і конечним для практичної і успішної розв'язки робітничого питання. Усе ж таки державні закони повинні сприяти цьому праву і діяти так, щоб якнайбільше зростало число власників. З цього були б великі користі, а на першому місці — якнайрівніший поділ національного маєтку. Революція створила поділ у суспільстві на дві касти, між якими постала прірва. З одного боку — надзвичайно впливова партія, бо надзвичайно багата, яка, маючи в руках всякі роди продукції і торгівлі, використовує для себе всі джерела багатств і впливає теж з великою силою на хід державних справ. З другого боку — маса мізерних і слабких людей з розпачливим настроєм, які готові до заворушень. Коли ж у цій масі виробиться прагнення до підприємливості з надією набути постійне майно, один клас поволі почне наближатися до другого, усуваючи велетенську відстань між крайньою убогістю і найвищим багатством. Окрім того, із землі люди одержують велику кількість продуктів. Коли люди працюють для себе, вони навіть полюбляють цю землю, на якій працюють власними руками, від якої очікують для себе і для своєї родини не тільки поживу, а й достаток. І цілком можна зрозуміти, як та радість з плодів праці допомагає вирощуванню продуктів землі, примноженню багатства Держави. З цього вийде і третя користь, а саме: люди будуть триматись землі, на якій народились, отже, не мінятимуть батьківщини на чужу країну, якщо їх рідна дасть достатній прожиток для їхніх дітей.

Звернути увагу треба на те, що такі користі залежать від важливої умови: приватна власність не буде притлумлюватись велетенськими податками. Право на приватну власність походить не від людських законів, а від закону природного, і Держава не сміє його нівечити, навпаки: має нормувати його вжиток і гармонізувати зі загальним добром. Несправедливо і негуманно вимагати від приватних власників більше податків, аніж належиться”.

Повний текст енцикліки доступний на сторінці Руху Світло-Життя Домашня Церква

 

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити