У реальність людського життя вписане терпіння (часто чесноту терпеливості неправильно називають терпінням).

Терпіння має різні виміри:
– терпіння як вторгнення в особисте життя;

– терпіння та біль як вторгнення в людський організм (напр., інфекція);
– терпіння, страждання як вторгнення в особистість (напр., гріх).

Чому Господь Бог допускає терпіння?
Кожне терпіння підводить людину до переосмислення цінностей. Через призму терпіння людина бачить усе в істинному світлі, ніби дивиться на світ Божими очима.

Сенс і вартість терпіння залежить від наміру, з яким людина його сприймає. Відраза до терпіння є природною реакцією і лише намір надає йому сенсу. Терпіння називають життєвим хрестом. На Голгофі було розіп'ято троє людей, та кожен з них надав іншого сенсу і вартості своєму терпінню. Христос своїм терпінням викупив людство, дав можливість спасіння: «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять» (Лк 23,34). Один із розбійників в терпінні розкаявся і відшкодував за злочини: «Бо ж ми приймаємо кару, гідну наших вчинків… Ісусе, згадай про мене, як прийдеш у своє царство». Сказав (Ісус) до нього: «Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зі мною в раю» (Лк 23, 41- 43). Інший розбійник змарнував вартість терпіння: «Хіба Ти не Христос? Спаси Себе і нас!» (Лк 23,39).

Прийняття терпіння має силу примножити заслуги, надолужити тимчасову кару за гріхи, спонукати до розкаяння, тому Господь допускає терпіння. Можна старатися облегшити терпіння. Отець Піо, монах – стигматик, заснував клініку «Полегшення в стражданнях». Сам же, знаючи вартість терпіння, не прийняв знеболювальне, переносячи операцію.

В с. Олександрівка Нов.-Волинського р-ну на Житомирщині сестри Гоноратки служать самотнім в будинку опіки, пам'ятаючи життєвий девіз засновниці Рози Годецької: «Нехай буде воля Твоя, Господи».

Бог все знає, Бог все може, Бог мене любить. Тож якщо допускає терпіння – значить, воно буде мені на користь.

У одній старовинній молитві говориться:

«Тут мене, Господи, січи, тут мене карай, тут мене пали, тут не пробачай. Тільки не відкинь мене від Твоєї любові та прости мене навіки. Амінь».