Сьогодні, 3 грудня, молодь парафії святого Олександра шукала свою дорогу до щастя. Допомагали нам у цих пошуках Отець Михайло Нуцковський та Сестра Агата Нуцковська. Не можу передати словами весь захват від Дня Зосередження. Тому що кожне слово сказане отцем проникло глибоко в серце. Почули не лише сухе повчання, а отримали чудові практичні поради, як жити далі, як обрати свій шлях у житті.

Отець розповів велику кількість життєвих історій, які кожен з нас слухав не відривачи очей. Цілий день промайнув, як одна мить. Особисто я вийшла з дому Сестер щаслива, врівноважена та повна рішучості до подальших дій. Дякую Богу за Отця Михайла, який торкнувся до мого серця, допоміг усвідомити суть життя. Ніколи б не подумала, що за один день отримаю таку величезну кількість корисної інформації. Молитимусь за те, щоб Господь покликав до священства більше таких священників, які надихають людей не словами, а ділами та своїм власним прикладом.
Зоя
Завдяки Господу Богу в місті Києві в сестер гонораток успішно відбувся день зосередження для молоді під назвою "Моє щастя у моїх руках. Як його не загубити...Не розбити....Не пропити..." Ідея організувати їх народилась в Малих Сестер Непорочного Серця Марії. Для проведення дня зосередження сестри запросили селезіанина о. Михайла Нуцковського. Про отця Михайла можна розповідати багато, можна навіть написати дуже цікаву повчальну книгу. В декількох словах скажу про о. Михайла Нуцковського - це людина з багато річним досвідом священицького служіння і людина котра багато пережила та досвідчила у житті. І найважливіше, як для молоді це те, що о. Михайло протягом багатьох років був відповідальним за приготування наречених до таїнства шлюбу та потім в подальшому займався опікою над родинами. Перше, що відразу вразило це те як доступно і практично пояснював священик складні питання котрі постають перед сучасною молоддю: - як знайти своє щастя? розпізнати своє покликання? знайти своє місце в житті? - як зберегти своє щастя? - як на крутому повороті життя не злетіти з дороги правди?
Простий приклад від о. Михайла Нуцковського SDB, кошик із цукерками з різним смаком поставлений на стіл перед молоддю. Ці цукерки символізують наші покликання, перше, що потрібно щоб розпізнати своє покликання це наважитись спробувати скуштувати цукерку. Просто розпочати йти по одній з доріг котрі проклав для нас Ісус Христос, розпочати йти по дорозі правди і життя. Покликання від Бога, як цукерки вони завжди солодкі, навіть тоді коли це муки і терпіння, страждання закінчаться прийде спасіння - вічне життя. Також молодь мала можливість зробити кожен для себе символічний хрест, із дерев'яних паличок та ниток. Зробити і прийняти хрест - прийняти дар життя, берегти цей дар і ділитись ним. В кожного вийшов свій особливий хрест, в чомусь подібний до інших хрестів в чомусь відмінний, так само як і наші покликання. Потім всі присутні мали можливість поєднати свій хрест із хрестом ближнього котрий сидів поруч так щоб вийшла зірка, немов та зоря Віфліємська котра вказала на місце звідки розпочалось спасіння . Для того щоб утворилась зоря хрести потрібно було зв'язати за допомогою нитки, найкраще це було робити коли одна людина тримала а інша зв'язувала хрести. Ніхто з нас не зможе сам донести свого хреста, тільки довірившись Богу і прийнявши допомогу ближніх а також допомагаючи нести хрести іншим людям можна дійти до Царства Любові та перебувати поряд з Ісусом Христом.
В другій половині дня зосередження була адорація Пресвятих Дарів і прийняття Ісуса Христа під час Святої Месси. Богу подяка і подяка всім тим людям завдяки кому відбувся цей день зосередження наповнений Словом Божим, мудрістю, любов'ю та радістю ну і солодощами.
Леонід