Слуга Божа Сестра Емілія Хілярія Глувчинська народилася 9 травня 1887 році в Сверщеві Люблінської Дієцезіїї (Польща). 19 березня 1912 року вступила до Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії (Гоноратки).

Протягом усього життя жертовно посвячувала себе хворим, працюючи медсестрою. Загинула 17 вересня 1939 року під час бомбардування Варшави, рятуючи Пресвяті Дари. Своє життя жертвувала за священиків та монахів. Всі свої переживання незвичайної духовної близькості Бога сестра описала в Духовному Щоденнику.

Стояння І: Суд над Ісусом

…це перше стояння, і це Твоє мовчання перед Пилатом! Чи в цьому мовчанні я Тебе наслідую? О мій Ісусе, як же далека я є від схожості до Тебе... Тут йдеться про Тебе, щоб я Тобі не заподіювала прикрості через зайве оправдовування Себе.
Ісус сказав до с. Хілярії: Тепер помовчи, з’єднайся з Моїм мовчанням перед Пілатом.

Стояння II: Ісус бере Хрест

Ісусе мій, це друге стояння ставить запитання, чи охоче, з радістю я приймаю хрест в кожен момент життя.
Ісус сказав до с. Хілярії: Бачу Твою готовність до того, щоб взяти кожний хрест, ти допомагаєш мені нести хрест своєю готовністю.

Стояння III: Перше падіння Ісуса

Перше падіння нагадує мені мої падіння (.)
Ісус сказав до с. Хілярії: Не дивуйся, що падаєш. Я, Бог, падав під хрестом для утіхи душ, щоб не знеохочувались своїми падіннями, але з покорою піднімався і більш охоче брав на себе тягар хреста. Прославляли мене і любили. Не падай на дусі, підіймайся зі мною і люби Мене.

Стояння IV: Зустріч з Матір’ю

Це була болісна зустріч.
Ісус сказав до с. Хілярії: З’єднайся з моєю Матір'ю, яка дуже страждаіла, дивлячись на моє терпіння, однак не відступила, аж усе виконалося". „Люба моя Маріє, Tи для мене після Бога перша. Через Тебе і з Тобою я прагну любити Найсвятішу Трійцю, а особливо (.) Ісуса, і завжди всюди виконувати Його волю з великим запалом в серці (.).

Стояння V: Допомога Киринеянина

…часто як Кириней неохоче я йду за Тобою, щоб допомогти Тобі підіймати хрест". "Після декількох тижнів догляду за хворою паралізованою (сестрою) я почувалася безсилою. Не змігши вище підняти хворої на подушці, я стала безпомічною. (.) Коли я хотіла підняти ії, то мала почуття, що спина мені трісне і ані рушити не могла. Тоді я сказала: Ісусе, адже з Твоєї волі я тут, допоможи мені, для Тебе немає нічого неможливого. За хвилину, не змігши дивитися на хвору, що сповзла з подушок, я хотіла спробувати підняти хоч як-небудь, але коли взялася за це, то відчула, немовби це не я. Я підняла її без зусилля і в той момент (я почула) Дивися, як Тобі я допомагаю.
Ісус сказав до с. Хілярії: Ти допомагаєш Мені, ти наслідуєш Мене, бо скільки ж то разів ти змушуєш себе приймати хрест з любові до Мене. Я також з любов’ю приймаю всі Твої зусилля.

Стояння VI: Зустріч з Веронікою

Пригадується мені старанність святої Вероніки, яка, незважаючи на людські осудження, зробила добро з любові до Тебе. А це Обличчя, яке Ти дав в нагороду…. адже Твій образ відбитий на моїй душі. Чи я прикрашаю його, як цього ти очікуєш від мене (.)?
Ісус сказав до с. Хілярії: Скільки разів ти перекреслюєш себе з любові до мене, скільки разів ти відновлюєш мій образ у собі.

Стояння VII: Друге падіння

Це сьоме стояння, і друге падіння, що нагадує про мою гордість, яка Тебе, мого Бога, кинула на землю.
Ісус сказав до с. Хілярії: Якщо ти добровільно приймаєш приниження, то приносиш утіху Моєму Серцю.

Стояння VIII: Ісус утішає жінок, що плачуть

(…) мій Ісусе ти був жахливо поранений, страждав, але думав не про себе. Ти думав, Ти утішав інших. Ісусе (.) як же далеко я є від такої любові.
Ісус сказав до с. Хілярії: Ти є мученицею любові Моєї і ближнього.

Стояння IX: Третє падіння

Це дев'яте стояння, третє падіння нагадує (.) як ти лежав без ознак життя, цілком виснажений, притому били (Тебе) киями, ногами, нізвідки ти не мав допомоги. Ісусе мій любий, як же я прагну брати участь в цьому стражданні". „Ісусе, любове моя, люблю Тебе, обожнюю Тебе понад усе, віддаюся Тобі без застережень, не мою, але Твою святішу волю я виконуватиму.
Ісус сказав до с. Хілярії: (.) Я лежав виснажений під тягарем хреста при третьому падінні, я піднімав наболілу голову. Хто б мені допоміг? Замість допомоги били киями, ногами, лаяли, ногами, тягнули шнуром. З’єднай свої страждання з моїми, жертвуй за грішників, яких так ти любиш.

Стояння X: Оголення

Це десяте стояння нагадує мені, Ісусе, як відновилися на Тобі тисячні рани. (.) Ісусе, яке ж це було страждання! (Це стояння) навчає мене, мій Ісусе, щоб я відривала своє серце від всього (що не є твоє).

СтоянняXI: Прибиття до Хреста

Прибиття Тебе трьома цвяхами до хреста нагадує мені мої три обітниці.
Ісус сказав до с. Хілярії: (.) Коли ти повторюєш акти віри, надії і любові, то ніби золотими, міцними цвяхами прибиваєшся до Мене. Отже, будь доброї думки!

Стояння XII: Смерть Ісуса на Хреста

Я роздумувала про самотність Ісуса на Хресті.
Ісус сказав до с. Хілярії: Ти схожа на мене і в цьому стоянні: чи ж ти не молишся за цих, які Тобі біль задають? І не тільки це, але ти благаєш, щоб їх я нагородив. І самотності також ти зазнаєш.

Стояння XIII: Зняття з Хреста

Твої рани кличуть за мною, бо через них я благаю Тебе, Ісусе: коли Ти даси мені Серце і любов Твою, Тоді я вмітиму любити Тебе самовіддано, виконувати Твою волю. (.) О любове, любове Ісуса Мого, коли ж Тебе я здобуду! Як же я хотіла б цією любов’ю цілий світ запалити!

Стояння XIV: Складення до могили

(…) Огорнуло мене велике страждання, невимовна журба за любов’ю. О Любове, Любове, де ти є?
Ісус сказав до с. Хілярії: Постанови вірити в любов мою, довіряючи мені безмежно. Чим у більшій ти темноті, тим більше з'єднуєшся зі мною (.).

Молитва Слуги Божої с. Хілярії

Ісусе, мій Ісусе, Передвічна Любове, я марне створіння, але, вірячи в силу Твоїх заслуг, промовляю: "Скільки є зірок на небі, крапель води в морях, піщинок на земній кулі, листя на деревах і квітах, різноманітних істот, що живуть на землі і святих у небі, стільки б я хотіла мати сердець, щоб Тебе любити такою любов’ю, якою Ти Сам, мій Найсолодший Ісусе, любиш Небесного Отця."
Амінь.