flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

Субота, 08 грудня 2018, 10:45
Коронацією загального переконання, що панувало від віків у Церкві про Непорочне Зачаття Пресвятої Діви Марії, стало проголошення 8 грудня 1854 року папою Пієм ІХ цієї правди як догмату віри. Згідно з існуючою в Церкві практикою догмат поза Римом проголошували наступного 1855 року. Така честь припала молодому капуцину о. Гонорату Козьмінському.
niepokalana

Щось у проповідях та конференціях цього молодого священика (висвячений 1852 року) було надзвичайним, якщо його обрали одним із небагатьох, хто у Варшаві проголошував догмат, що був прийнятий папою Римським. На той час це був один із найвідоміших марійних проповідників. Із тих проповідей, що збереглись до наших часів 165 були присвячені різним таємницям з життя Марії, 40 з них пояснюють непорочне зачаття Діви Марії.

Непорочне Зачаття отець Гонорат називав урочистістю над урочистостями, бо вона вказує на Марію як початок всілякого добра, яке було, є і буде в цілому світі. Саме в цій урочистості зустрічаються, на неї спираються і в ній знаходять своє пояснення всі інші урочистості, бо ж вона є початком і джерелом решти марійних урочистостей. Непорочне зачаття є короною всіх благодатей, якими Бог обдарував Марію. Цей привілей возносить Матір над усіма створіннями та чинить Її першою після Бога.

Чому Бог так винищив Непорочну? На це питання відповідаю отець Гонорат пишучи, що через Неї і в Ній Бог мав вчинити найвеличніші діла любові та милосердя. Любов у своїй природі прагне віддавати себе. Бог, Який є Любов (пор. 1Йо 4,16), Який є її джерелом, відчував потребу цілковито себе віддати створінням, з цілою своєю істотою, але для цього потребував непорочної істоти – яка своєю святістю перевершувала би всі створіння, які колись були на небі чи на землі. Для цього обрав собі тиху, покірну, убогу, невідому, але непорочну Марію, а через Неї вирішив дати Себе іншим. Таким чином реалізувалось це прагнення віддавати себе цілому світу.

Марія являється як Та, Яка від першої хвилини свого існування має найповнішу участь у цій любові. Уподібнитись до Марії в Її непорочності можемо остерігаючись гріха, наповнюючись і перемінюючись через любов. Отець Гонорат підкреслює це так: не достатньо бути вільними від важкого гріха або залежності, частих щоденних гріхів, треба бути непорочними і чистими в любові. Треба, щоби ця любов Ісуса так огорнула наші серця, як це було з Марією, щоби в них тільки сам Ісус знайшов місце.

Пошана Марії виявляється не лише у захопленні Її особою, але також в уподібненні до Бога, Втіленого Слова і Святого Духа. «Будьмо непорочними, наскільки це дозволяє наша недосконалість за підтримки Божої благодаті. Уникаймо гріха, бо кожен гріх вкриває нашу душу «проказою», бо кожен гріх, кожна добровільна недосконалість засмучує Святого Духа в нас, ранить Серце Ісуса, яке нас покликало до найвищої святості і хоче, аби ми були непорочні в любові!», - підсумовує блаженний капуцин.

Ґабріель Бартошевскі OFMCap

Фото: serafitki.pl

Додати коментар


Захисний код
Оновити