flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

Неділя, 01 березня 2015, 18:27 Автор: с. Рената
Місяць березень присвячений святому Йосифу. Молімось кожного дня до нашого святого прокровителя та випрошуймо потрібні ласки для себе, для ближніх та мир для України.
 
swJozef
День перший:   Святий Йосиф – опікун дітей
Діти нагадують святому Йосифу маленького Ісуса. Святий Йосиф Його пестив, чував над Ним і огортав найніжнішою опікою. Бережи твою невинність, люби працю, молитву, а під час своїх занять думай, що святий Йосип є поряд з тобою, охороняє тебе від диявола, слухає твої молитви і представляє їх Ісусу, Який ні в чому не відмовляє своєму земному Опікуну. Про це свідчать щорічні навернення завдяки особливому заступництву святого Йосифа.

Постанова: Напиши сьогодні благодаті, які прагнеш отримати за заступництвом святого Йосифа. Постанови представляти їх щодня Йому і обери молитву, або іншу побожну практику, які щодня відправлятимеш на славу святого.
Молитовний заклик:Святий Йосифе, заступайся за мене, щоби смертним гріхом ніколи не образив(ла) Бога


День другий:   Святий Йосиф був ввічливим до кожного
Яка ж любов панувала у тому назаретанському домі! Мій Боже! Який же прекрасний цей образ!... Марія намагалася у всьому подобатися Ісусу, Ісус вгадує бажання Марії, Йосиф робить все можливе, аби Ісус та Марія не страждали!... О, яке ж розкішне це життя, і легко його відновити в нашій родині, бо навіщо Бог дав нам серце, якщо не для того, щоби ми ним ощасливлювали тих, з ким живемо.

Постанова: За Твоїм прикладом, святий Йосифе, сьогодні буду намагатися позбавляти страждань моїх ближніх.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені чесноту лагідності.

День третій: Святий Йосиф був вірний отриманій благодаті
Святий Йосиф знав, що натхнення, які мав, походили з неба і тому, коли йшла мова про волю Ісуса, робив усе. Не думаймо, що життя св. Йосифа минуло без потрясінь, без жертви. Якби Бог вимагав від нас того, чого вимагав від Нього, тоді б ми лише зрозуміли, наскільки Його вірність була заслугою. І ми часто чуємо внутрішній голос, який нам говорить: «Ісус був би задоволений цим вчинком, цією жертвою»! Йдімо за цим  натхненням.

Постанова: Пообіцяй святому Йосифу, що сьогодні виконаєш все, про що сумління тобі скаже: «Це втішить Ісуса».
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені вірність Божій благодаті.

День четвертий: Святий Йосиф працював сумлінно
Святий Йосиф знав, що його праця потрібна Ісусу, теж був дуже щасливий, коли щохвилини під час своєї праці міг сказати: «Це для Ісуса! Це для Марії»! ... І наша праця може бути корисна для Ісуса, якщо тільки цього захочемо. Кожен виконаний обов’язок, вивчений чи написаний вірш, найменший добрий вчинок може стати в руках Ангела Охоронця духовною монетою, яка здобуде для Ісуса душі, як праця Йосифа приносила гроші на хліб для Ісуса.

Постанова:Сьогодні всі мої вчинки жертвую за навернення грішників.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, молися за всіх, хто тяжко працює.

 День п’ятий: Святий Йосиф набожно молився
Зранку, ввечері і кілька разів протягом дня святий Йосиф разом з Ісусом та Марією молився до Бога Отця. Яка ж там панувала набожність, скромність, зосередження, щастя!... Якби ми там були так само палко молилися би. Але і зараз можемо те саме робити. Тому що Свята Родина є з нами.

Постанова: Сьогодні буду роздумувати, що я перебуваю серед Святої Родини, що чую молитву Ісуса, що слухаю її набожно, що повторюю її без поспіху, рівним голосом, нічого не пропускаючи з наголошених слів.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, молися за всіх священиків і монахів та монахинь.

День шостий: Святий Йосиф любив мовчання

Всі святі любили мовчання. Святому Йосифу дві речі допомагали заховувати мовчання: добре зорганізована праця і пам'ять на присутність Ісуса, котрий завжди був у його думках та в серці. Хто багато говорить, той  є неуважний, не виконує заданої праці та забуває про Ісуса.

Постанова: Сьогодні прикладу зусиль, щоб не сказати нічого зайвого.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені благодать, щоб ніколи не говорив/ла погано про ближніх.

День сьомий: Святий Йосиф був підданий всілякій владі

Святий Йосиф, слухняний наказу кесаря, вирушив до Вифлеєму з Марією, не зважаючи на прикрості, яких досвідчив, бачачи її втому. Слухняний Ангелу, який Йому сказав вирушити в Єгипет, йде туди, не зважаючи на втрату будь-яких засобів до життя. «Бог цього хоче», - говорив після кожного наказу, - хай діється Його свята воля».

Постанова: Якщо почую якийсь прикрий, важкий, неприємний наказ, скажу вслід за святим Йосифом: «Бог цього хоче. Хай діється Його свята воля».
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені чесноту послуху.

День восьмий: Святий Йосиф любив убогість

Святий Йосиф любив убогість, бо її призначив для нього Бог, а святий хотів завжди виконувати лише Божу волю. Любив її також тому, що освітлений особливою благодаттю, розумів усю небезпеку і всі клопоти, що супроводжують багатство. Ісус сказав йому, що бідний, який працює і піддається Божій волі, легше дійде до неба. Полюбімо всі те становище, яке Бог нам дав, перемагаймо в собі прагнення володіння всім; а якщо нам чогось забракне, як же солодко нам буде, коли зі святим Йосифом скажемо: «З Твого Провидіння, Господи, дай нам шматочок хліба».

Постанова: Завжди проси Бога, щоби дав тобі стільки, скільки потрібно, і не більше.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, молись за душі, що занадто прив’язані до землі.

День дев'ятий: Святий Йосиф завжди жив у єдності з Ісусом

Святий Йосиф залишав Ісуса лише за умов крайньої необхідності. З Ним працював, з Ним молився, з Ним відпочивав, з Ним їв скромну їжу, а коли виходив з дому, в серці зберігав образ і пам'ять про Ісуса… Які ж досконалі були вчинки святого Йосифа!

Постанова: Сьогодні працюй, молись і відпочивай з пам’яттю про присутність Ісуса. О, які ж цe солодкі слова: «Ісус дивиться на мене!»
Молитовний заклик:Святий Йосифе, випроси благодать навернення грішникам.

День десятий: Святий Йосиф вів приховане життя

Всі святі уникають похвали і людських оплесків. Святий Йосиф не піклувався про похвалу, Йому вистачало посмішки Ісуса. Не дбав про відвідини, розмови з людьми, бо Йому було достатньо повних солодкості слів Ісуса. Чому ж я мав прагнути схвалення в усьому, що роблю? Навіщо перейматись, коли мене не похвалять, хоча здається, що я на похвалу заслужив?

Постанова: Намагайся за прикладом святого Йосифа подобатись тільки Ісусу, як у малих, так і у великих справах.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені чесноту скромності.

День одинадцятий: Слова святого Йосифа були сповнені любові

Яка ж це прекрасна і надихаюча сцена, коли Свята Родина відпочиває під час спільної розмови. І вони говорили про ближнього, але з якою добротою! Святий Йосиф може почув про якийсь важкий упадок, упокорюючий, але говорив про нього з розумінням і намагався, аби люди про нього забули; насамперед він молився за душі, що заблукали. А як нас деякі Отці Церкви вчать, святий Йосиф мав святий звичай, що розповідав про діла, гідні похвали, і оживляв їх у розповідях, аби звеличити добре ім`я тих, які їх зробили.

Постанова: Сьогодні буду намагатися якнайменше критикувати, підозрювати і погано думати про ближнього, а шукати все, щоби могло виправдати і викликати любов до ближнього.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені любов до ближнього.



День дванадцятий: Святий Йосиф був сповнений любові до Ісуса

Святий Йосиф знав, ким було це улюблене Дитя Ісус; хоча на вигляд він був малий і слабкий, але під цим зовнішнім ховалися сила, міць, велич Божа. Чим більше він Його пізнавав, тим більще славив Його нескінченну доброту до людей. Одного разу святий Патріарх хотів із смиренням стати на коліна перед тою малою Дитиною і назвати Її своїм Богом, але був настільки упокорений і захоплений, що і слова не міг вимовити, коли Ісус назвав його «батьком».

Постанова: Буду роздумувати над добротою Ісуса, аби за прикладом святого Йосифа палати щораз сильнішою любов`ю до Ісуса, особливо, під час Святого Причастя. Бо Він так само мій Бог,як і святого Йосифа.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси набожність для дорогих мені осіб.

День тринадцятий: Святий Йосиф дуже любив Марію

Святий Йосиф дуже любив Марію за Її чесноти. Марія, говорить один набожний письменник, була завжди готова виконувати кожне бажання св. Йосифа. Намагалася дізнатись його уподобання, потреби і працю. Пильнувала, аби йому нічого не бракувало. Святий Йосиф відчував глибоку вдячність за ті старання і виявляв її при кожній нагоді, але особливо любив Марію, бо була матір’ю Ісуса.

Постанова: Щоби дуже любити Марію, буду пригадувати собі, що Вона дала мені Ісуса.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені велику пошану і любов до Пресвятої Матері.

День чотирнадцятий: Святий Йосиф багато страждав

Страждань не була позбавлена Матір Божа, також не уникнув цього Його Опікун на землі. Страждання очищує грішника, освячує справедливого. Поміркуймо над найбільш відчутнішим болем св. Йосифа: втрату Ісуса... Втратити Ісуса і думати: може Він зараз у руках людей, які Його вбивають, можливо  я Його більше не побачу, а що найбільш болюче, це втрата може з моєї вини! О, хто ж може висловити, скільки в цій думці болю для душі, яка повна любові і посвячення!... Додайте до цього біль, який Йосиф відчував, бачачи сльози та страх і неспокій стурбованої Марії.

Що ж дивного в тому, що Він плаче і кричить до Бога: "Боже мій! поверни Марії Ісуса, охоче віддам за це моє життя!"

Постанова: Краще все перетерпіти, ніж втратити Ісуса.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені чесноту терпеливості.

День п'ятнадцятий: Святий Йосиф присвячував себе

Присвячувати себе - це віддавати себе. Святий Йосиф від моменту заручин з Марією вже не належав собі, повністю віддав себе Ісусу, повністю Марії. Чи потрібно Марію супроводжувати до Єлизавети, чи привести до Вифлеєму, чи втікати в Єгипет, Йосиф завжди готовий. Чи потрібно повертатись в Назарет, хоча Він мав намір залишитись в Єрусалимі, і тому піддається.

Постанова: За приклдаом святого Йосифа буду намагатись всього себе присвятити Богу і ближньому.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені духа відречення від себе.

День шістнадцятий: Святий Йосиф завжди був спокійний

Святого Йосифа занепокоїла лише втрата Ісуса, а присутність Ісуса була для нього невичерпним джерелом щастя. Уяви собі святого Йосифа, що повертається ввечері з роботи додому. Там він радів пам'ятаючи про Ісуса, а зараз - який же щaсливий! Марія вітає його люб'язно і з радістю серця, яке кохає, Ісус біжить назустріч і простягає рученята. Святий Йосиф його піднімає з любов'ю, цілує з пошаною, і плаче з радості. Ця радість святого Йосифа відновлювалась знову і знову протягом усього життя... Біль Голгофи залишився для Марії.

Постанова: Буду намагатися за прикладом святого Йосифа бути завжди спокійним, бо і я можу часто приймати Ісуса у Святому Причасті.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені внутрішній мир.



День сімнадцятий: Святий Йосиф переносив усе без нарікання

Святий Йосиф терпеливо переносив щоденну убогість, яка завдавала йому прикрості тому, що не дозволяла забезпечити Ісуса всім тим, що серце прагнуло Йому дати, але не нарікав ніколи. Святий Йосиф терпеливо переносив щоденну працю, яка і для Нього, і для всіх інших була часто прикрою і приносила втому, однак ніколи не занедбував її.

Постанова: Буду намагатися займатися корисними справами.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені благодать піддаватися Божій волі у стражданнях.

День вісімнадцятий: Святий Йосиф палав великою ревністю про Божу славу

Євангеліє не дає нам жодних подробиць про те, що святий Йосиф когось вчив, однак, з впевненістю можна сказати, що при кожній нагоді говорив про Ісуса. Чи ж ми не говоримо про тих, кого любимо? Тож, коли святий Йосиф з Найсвятішою Матір'ю та Ісусом був у Єгипті, пише один автор, багатьох "навернув" до істинної віри. "Бога тут не знають", говорила Марія з жалем та обидвоє гаряче молилися і притягували людей своєю люб'язністю, повчали про істини віри, не знеохочувались легковажністю і погордою багатьох осіб.

Постанова: Буду намагатися щодня щось сказати про Бога.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені палке прагнення спасіння душ.


День дев'ятнадцятий: Святий Йосиф завжди зберігав чисте серце

Бог освятив святого Йосифа ще до народження, коли призначив Його Нареченим Марії і Опікуном Ісуса. Святий Йосиф стеріг чистоту своєї душі з надзвичайною делікатністю, любив самотність і молитву, вів працьовите і повне зречень життя, охоче піддававcя волі інших, а поєднавшись з Ісусом і Марією, ніколи від них не відлучився.

Постанова: Щоби зберегти чистоту серця, буду уникати найменшого добровільного гріха.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені благодать, щоб я завжди був з`єднаний з Ісусом, Марією і Тобою.

День двадцятий: Святий Йосиф терпів переслідування

Люди завжди залишаються людьми, критикують те, що самі не виконують. Святий Йосиф скромний у поведінці, поміркований у словах, стриманий у щоденному житті, напевно почув не одне слово насмішки, слово гірке і злісне. З цього робив жертву для Бога і далі вів тихе, убоге і повне зречень життя. У вигнанні напевно не одна людина дивилась на нього з нехіттю і заздрістю, як на чужоземця, котрий ревно працює і досвідчує Божого благословіння. Святий Йосиф тоді болісно відчував несправедливість, яка завжди ранила Його шляхетне серце, але Він молився за своїх ворогів і невтомно працював.

Постанова: Буду чинити добро тим, хто мені неприємний.
Молитовнийзаклик: Святий Йосифе, випроси мені, щоби я озоче пробачав ближньому.

День двадцять перший:  Святий Йосиф завжди уповав на Бога

Важко нам уявити різні ситуації, через які Бог вів св. Йосифа. Відкидають Його рідні у Вифлеємі і не знаходить притулку для Марії, втомленої довгою подорожжю. Переслідує Його Ірод, а св. Йосиф бачить у своїх думках солдатів, що вбивають Боже Дитя. У вигнанні, залишений усіма, працює, аби заробити на щоденний хліб, не знаючи, чи його вистачить для Святої Родини на завтра. Що зумовлювало те, що серед багатьох труднощів св. Йосиф завжди мав посмішку на обличчі? ... Постійне, непорушне уповання на Бога.

Постанова: У важких ситуаціях життя буду повторювати: "Зроблю, що можу, Бог зробить те, чого не можу".
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені сильне уповання на Бога.

День двадцять другий: Святий Йосиф освячувався щодня
Життя св. Йосифа подібне до життя багатьох людей. Щоденність його можна було "сконцентрувати" у трьох словах: "Убогість, страждання, праця...". Цими засобами освятився св. Йосиф, бо усе переносив терпеливо. Постійно молився і все пов`язував із Богом. Цих трьох речей вистачило Йому, щоби перевищив у святості всіх обраних у небі.

Постанова: Щодня буду намагатися освячуватися, вправляючись у піддаванні Божій волі, праці та пам`яті про Бога.
Молитовний заклик: Святий Йосифe, випроси мені вірність у добрих постановах.

День двадцять третій: Святий Йосиф був завжди зосереджений
Жити в зосередженості, це уприсутнити Бога у своїй душі та бути завжди з Ним через жертвування кожного свого вчинку. Св. Йосиф щодня зміцнював цей зв`язок із Богом. Ніколи не почувався самотнім, а якби хто Його запитав: "про що думає?" - завжди відповідав: "Про Бога". Щасливі душі, які через пильнування себе, живуть тим життям, настільки цінним перед Богом!

Постанова: Буду піклуватися про єднання з Богом, пам`ятаючи про Його присутність і уникаючи всього, що би могло Його образити або засмутити.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені зосередженість духа.

День двадцять четвертий: Святий Йосиф був ревним
Бути певним, це прагнути щораз більшої святості, це намагатися зробити сьогодні краще, ніж вчора, краще ввечері, ніж вранці. Це не додавати собі більше праці, а старанніше її виконувати. Ревність, це життя, це рух душі до неба. Св. Йосиф з усіх сил намагався подобатися Ісусу і Марії, зробити для Них сьогодні більше, ніж вчора.

Постанова: Буду намагатися щодня більше кохати Ісуса, щоразу краще виконувати свої обов`язки.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, благослови мою родину.

День двадцять п'ятий: Святий Йосиф був покірний

Св. Йосиф намагався задовільнити Ісуса і Марію. Їхня щира  посмішка була для Нього нагородою. Щасливий славив Бога за успіх. Це дух покори. Бо бути покірним це не значить повторювати: "Нічого доброго не роблю", але приписувати Богу кожний успіх і до Нього скеровувати всю отриману похвалу. Без Божої допомоги​ що ж доброго можемо зробити ?

Нічого. Душу і тіло та все маєш, є  від Бога.  Якщо коли-небудь люди виявлять до тебе пошану, любов, вдячність, маєш радіти і  за прикладом св. Йосифа, дякувати за це Богу.
Звикай все скеровувати до Нього... Якого ж миру тоді досвідчиш, особливо, коли тебе хтось критикує, або сварить. Можливо це буде болюче для тебе, але не буде тебе непокоїти.

Постанова: В успіхах або прикрощах буду повторювати: "Дякую Тобі, Господи"!
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені благодать, аби завжди добре думав про ближніх.

День двадцять шостий: Святий Йосиф був щирий і справедливий
Напевно всі ми не хочемо бути нещирими, однак як часто і без докорів, без скурпульозності ми є нещирими у наших порадах, маючи на увазі свою користь, і не зважаємо на те, що це може шкодити іншим. Допускаємо несправедливість, не бережемо позичені речі, не віддаємо та губимо їх, або користуємось ними без дозволу. Святий Йосиф був дуже обережним у цих справах.

Постанова: Намагатимусь шанувати чужу власність.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені благодать, щоби в усьому шукав лише того, як сподобатись Богу.

День двадцять сьомий: Святий Йосиф був сповнений простоти

Святий Йосиф завжди сприймав речі, як вони представлялись, ніколи не підозрював, ніби в них міг бути прихований якийсь недобрий намір. У Вифлеємі Йому сказали: "Не маємо місця". Святий Йосиф, хоча може Йому прийшла думка: "Відкидають мене, бо я бідний", - відкидав її та повторював: "Не маємо місця". У Назареті часто вчинки Ісуса і Марії були для святого Йосифа таємничими, але приймав це з простотою, говорячи: "Ісус і Марія не можуть хотіти, або робити щось погане". Скільки миру, скільки щастя дає душі такий спосіб мислення!

Постанова: Перемагай всіляку спокусу підозри.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені простоту серця.

День двадцять восьмий: Святий Йосиф поступав завжди розсудливо
Розсудливість не суперечить ані простоті, ані правоті, є захисною стіною однієї і другої. Св. Йосиф не приятелював з кожним відразу, але чекав, поки хто свою душу відкриє. Св. Йосиф розраховував на Боже Провидіння, однак знав, що Боже Провидіння допомагає лише тим, хто робить все можливе і тому ревно працював, якби все залежало від нього. Св. Йосиф просив про допомогу Марію та Ісуса, уникав кожної нагоди до зла, бо знав, що Бог не чинить чудес тим, хто легковажно наражається на небезпеку.

Постанова: Особливо буду наслідувати св. Йосифа у виборі друзів, у ревній праці та в униканні нагоди до зла.
Молитовний заклик: Святий Йосифе випроси мені розсудливість у діянні.

День двадцять дев'ятий: Святий Йосиф був щедрим
Хто дає вбогому, дає Богові. Напевно часто давали милостиню в домі Назаретанському. Не давали з надлишку свого, але відмовлялись від необхідного. Коли завершувався день та наближалась хвилина відпочинку, Ісус говорив: "попрацюймо ще трохи для бідних",  і Йосиф відразу брався до роботи з допомогою Ісуса та Марії. Після завершення праці всі йшли відпочивати, думаючи, що завтра матимуть  пожертву для  вбогих.

Якщо маєш мало, дай мало, якщо маєш багато, дай багато. В кожному разі давай, бо те, що дасиш вбогим, даєш Богові і це твій капітал до неба.

Постанова: Сьогодні на честь святого Йосифа дам милостиню вбогому.
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені благодать, бути великодушним відносно Бога і ближніх.

День тридцятий: Святий Йосив був вдячний
Святий Йосиф постійно бачив Божу руку над собою, зсилаючу йому всілякі добродійства. Сонце, яке його освічувало, повітря, яким дихав, хліб, на який запрацьовував, сили фізичні та здоров'я, знав, що це все від Бога, і дякував за це все щохвилини. Постійна вдячність серця, підтримувала в ньому радість. Чи і нас Бог не обдаровує своїми добродійствами, подібно як і святого Йосифа? О , якби ми були вдячні Богу за все, якби ми помічали турботу Божого Провидіння над нами, скільки миру ввійшло б у наше серце.

Постанова: Щоденно буду дякувати Богові за отримані добродіяння і намагатимусь не засмучувати Його.
Молитовний заклик: Святий Йосифе молись за моїх добродіїв.

День тридцятий перший:  Святий Йосиф помирав спокійно
Св. Йосиф працював завжди, працював без поспіху, але теж і без перерви. Він і хвилини часу не марнував, бо думка, що Ісус і Марія могли б чогось потребувати, оживляла Його відвагу, подвоювала Його сили. Смерть застала Його теж за роботою. Помер тихо і солодко, з посмішкою на вустах, втішений в останній хвилині словами Ісуса: "Добре використав Своє життя, слуго вірний і добрий, іди тепер відпочити!".
Постанова: Так живи, аби в хвилину смерті Ісус сказав би тобі, як св. Йосифу: "Слуго вірний і добрий, увійди в славу твого Господа".
Молитовний заклик: Святий Йосифе, випроси мені витривалість у молитві до Тебе!

Додати коментар


Захисний код
Оновити