ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР Багато людей вважає Церковні свята звичайними споминами певних релігійних подій. На жаль, таке бачення є досить неповним.

Святкування, завдяки дії Святого Духа, обдаровує нас багатьма благодатями. Тож це не просто спомин, що колись, близько двох тисяч років тому, відбулося моє спасіння. Ми стаємо поза часом. Ми знаходимося в центрі даного дійства. Сприйняття благодаті свята залежить від того, наскільки ми є свідомими цього, наскільки приготували наше серце і відкрили його на Божу любов.

“Такого потрібно було нам Первосвященика: святого, невинного, непричетного до зла, відділеного від грішників, вищого за небо. Він не має потреби щодня, як первосвященики, приносити жертви спочатку за свої гріхи, а потім за гріхи народу, бо Він це зробив один раз, принісши самого себе, наш Господь, Ісус Христос.” Евр 7,26-27

У Великий Четвер святкуємо встановлення двох таїнств — Євхаристії та Священства. Таїнства є знаками зустрічі людини з самим Господом та Його діями для нашого спасіння.

Хочемо в цей день особливо дякувати Господу за дар Святого Причастя. Господь настільки полюбив нас, що дав нам своє Тіло. Чи може бути ще більший дар та з'єднання Творця зі своїм творінням?...

Друге таїнство — це Священство. Знову ж, завдяки Святому Духові, відбувається обдарування нас неймовірними благодатями — людина стає священиком, заступає нам на землі Христа, діє Його міццю...

Особливо пам'ятаймо в цей день за наших священиків, молімося за них, пригадуймо, що цей рік проголошений Святішим Отцем роком Священства.

У Великий Четвер ввечері розпочинається молитва — роздуми над стражданнями Ісуса в Гетсиманському саду, над його пійманням, бичуванням...

Плідного мені та вам заглиблення в тайну нашого спасіння, в тайну Божої любові...