КИЇВ Брат усього створіння, носій ран Христових, покровитель екології, палаючий серафим, що об’являє своїми словами Духа Христового. Таємниця духовності св. Франциска полягає у вмінні бачити Бога там, де Його ніхто не бачить і в тих, котрих інші вважають за непотріб. Франциск відкрив, що Бог усе любить, що створив і усе підтримує своїм теплим життєдайним диханням.
О. Франциск Ботвін, під час проповіді впровадив зібраних в історичну подію, яка відбулась понад 800 років тому, тобто перехід нашого Отця Святого Франциска до небесного Отця. Опісля Святої Меси, відбувся розарієвий молебінь та богослужіння «транзітус».
Транзітус – це богослужіння на спомин переходу святого Франциска з Ассізі, який помер уночі 3 жовтня 1226 року, в капличці Порціункулі, який є колискою трьох великих чернечих орденів. Сім’я францисканська в усьому світі, за багатовіковою традицією, зустрічається в переддень урочистості святого Франциска під час цього богослужіння.
Цього вечора францисканці та вірні беруть участь в богослужінні «транзітус» тримаючи запалені свічки, прислуховуються до слів про святого Франциска, а також до опису його блаженної смерті. Також в цей день лунає спів про св. Франциска.
Цей день спонукає нас до подяки за Франциска, нашого покровителя, але також пригадує, що смерть не є межею існування людини, але переходом із земного життя до вічного, саме, цим таємничим транзітус, мостом, який з’єднує наше життя на землі з тим, яке чекає нас в майбутньому.
«Будь прославлений, мій Господи,
нашою сестрою тілесною Смертю,
якої жодна жива людина не може уникнути.
Біда тим, хто помре в смертельних гріхах.
Блаженні ті, кого знайде в Твоїй пресвятій волі,
тому що друга смерть їм не зробить шкоди».
Св. Франциск, Пісня створінь
Коротка біографія св. Франциска
Джованні Бернардоне, що народився в Ассізі в 1182 році, був сином заможного купця. Батьки його звали Франческо. В юні літа він вів безтурботне життя, але під впливом Божої благодаті полишив його і вибрав цілковиту вбогість. Коли навколо нього зібралися однодумці, він заснував орден Братів Менших, що займався мандрівним проповідництвом. Згодом, з допомогою св. Клари, він заснував жіночий орден, що був названий другим орденом, і, нарешті, заснував третій орден для покутуючих мирян (терціярії). Своїм прикладом і заснованими інституціями св. Франциск мав особливий вплив на духовне і мистецьке життя середньовіччя. Наприкінці життя отримав стигмати Господніх страстей. Помер в Ассізі 3 жовтня 1226 року, і через два роки був канонізований. Про святого Франциска з Асізі сказано, що Він за днів своїх відновив дім Господній, що Він своїм життям відновив Церкву. Слово святого Франциска плідне, бо підтверджене життям. Воно мов стежка для тих, хто прагне мати глибокі та гарячі стосунки з Ісусом Христом.