У першу суботу місяця, що припадає на 6 червня, пропонуємо Вашій увазі роздуми на першу суботу місяця. Напередодні Урочистості Пресвятих Тіла і Крові Христа поміркуймо над цим великим скарбом, який маємо у Церкві.

 

У переддень Урочистості Пресвятих Тіла і Крові Христа пропонуємо роздумувати над фрагментом Євангелія, який Церква дає нам з цієї нагоди у Літургії Слова. Кілька разів, повільно і уважно, прочитай фрагмент з Євангелія від Йоана (Йн 6,51-58): «Я – хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, – це Моє тіло, [яке Я віддам] для життя світу! Тоді стали сперечатися між собою юдеї, кажучи: Як це може Він дати нам їсти Своє тіло? А Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: якщо не будете їсти тіла Сина Людського і не будете пити Його крові, не будете мати в собі життя. Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня. Адже Моє тіло – справжня пожива, а Моя кров – справжній напій. Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому. Як послав Мене живий Отець, так і Я живу через Отця, – і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене. Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як батьки [ваші манну] їли й померли, а хто споживатиме цей хліб, буде жити вічно!».

 

Не поспішай. Побудь трохи в тиші. Можливо, якесь слово особливо відгукнеться в твоєму серці: «житиме вічно», «мати в собі життя» чи «перебуває в Мені». Запитай у Господа, що Він хочеш сказати тобі через це слово сьогодні, у твоєму стані?

 

“Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому”. Це речення є насправді за своєю будовою унікальним. “Хто…” слово позначає не абстрактну масу людей, а конкретну людину, яка зважиться на цю дію, про яку мова йде далі. Сьогодні це слово говорить саме до ТЕБЕ!

 

“Споживає…” грецьке дієслово trōgō означає дослівно гризе / хрумтить / жує. Теперішній час вказує на тривалу, регулярну, повторювану дію, а не одноразовий жест. Це слово античні автори вживали для опису тварин, що розгризають зерно чи горіхи, або людей, які хрумтять свіжими овочами. Замість шляхетного «споживати» (esthiō) Ісус обирає майже натуралістичне «гризти зубами». Коментатори наголошують: цим словом Христос раз і назавжди відсікає спроби перетворити Його слова на чисту алегорію чи безтілесну філософію. Це реальна дія.

 

“В Мені…” Людина, яка споживає Євхаристію, містично переноситься всередину Христа, ховається в Ньому, стає частиною Його життя.

 

“Перебуває…” Грецьке слово menei – одне з найважливіших слів у богослов'ї Йоана. Це не тимчасовий візит, а постійне проживання, стабільність, тривалість, вірність. Коментатори трактують це як те, що вірянин стає постійним мешканцем Христа, пускає в Нього коріння, переживає дуже сильне і глибоке єднання з Господом.

 

Прийняття Святого Причастя – це не символічний спогад. Це двосторонній, тривалий, майже біологічний за своєю реальністю процес, де людина розчиняється в Бозі, а Бог оселяється в людині, роблячи її нетлінною.

Молитва на завершення: Пресвята Діво Маріє, Мати Живого Бога і наша Мати! Ти – перший у світі живий Кивот, Яка в тиші Назарету відповіла Богові своє «Fiat» – «Нехай зі мною станеться за словом Твоїм». Того дня Твоя чиста плоть і кров стали матерією для Тіла Божого Сина.

 

О Маріє, Жінко Євхаристійна, навчи мене переступати поріг храму з Твоєю вірою та Твоїм трепетом. Коли священник підносить над вівтарем Хліб Життя, допомоги мені бачити не просто земні знаки, а живого Спасителя – Того Самого, Кого Ти тримала на руках у Вифлеємі та Кого оплакувала на Голгофі.

 

Прошу Тебе, Маріє, підготуй моє серце до хвилини Святого Причастя. Очисти його від усякого бруду, гордості та порожніх слів. Навчи мене приймати Твого Сина так, як Ти Його прийняла: у повній тиші, покорі та безмежній любові.

 

Нехай це святе єднання не буде для мене лише звичкою чи хвилиною емоцій. Допоможи мені пережити те містичне взаємне проникнення, про яке говорив Твій Син: щоб я перебувала у Ньому, а Він у мені.

 

Зроби мене, Маріє, подібною до Твого Сина. Нехай Хліб, який я споживаю, перемінює мої думки на Його думки, мої прагнення – на Його прагнення, мої руки – на Його руки, що служать іншим. Допоможи мені виходити з храму так, як Ти виходила з дому Єлизавети: несучи Христа всередині себе, стаючи живим благословенням і світлом для тих, хто блукає в темряві та страху.

 

Мати Пресвята, веди мене за руку до джерела Вічного Життя, щоб я щодня вмирала для свого егоїзму і дедалі більше оживала для Бога. Амінь.