Роздуми на першу суботу квітня 2020 року
П'ятниця, 03 квітня 2020, 18:31
http://delaetedom.ru/
Роздуми над першою скорботною таємницею Розарію. Разом із Марією роздумуймо над молитвою Ісуса в Гетсиманському саду.
 
Sebastiano Ricci - Prayer in the Garden - WGA19438
 
«Тепер стривожилась душa моя, – і що мені казати? Спаси мене, Отче, від цієї години? Але на те ж Я і прийшов – на цю годину! Отче прослав своє імя!»
 
О Маріє! Пречиста Діво, Пані ласкава, Прекрасна Фатімська Пані, Страждальна Мати, Царице Святого Розарію – будь звеличена! З’єднай нас із собою, щоб сьогодні в цю першу суботу квітня ми йшли разом з Ісусом і, розділяючи Його страсті й Твої страждання та прославляли Його за безмежне милосердя до нас грішних.
 
Після Вечері перед Спасінням всесвіту Ісус молився на Оливній горі у Гетсиманському саду. «Тоді вийшов Він і пішов,як звичайно на Оливну гору. А за Ним пішли учні Його. А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу. А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився, благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!... І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили. А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю... І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби... І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!(Лк 22,39-46).
 
Ісус вибрав ніч і гору; там відчував тривогу; «там Ісус відчув кінцеву самотність і всю марноту екзистенції людини. Там відхлань гріха і всілякого зла проникла до найглибшого нутра Його душі. Там Він пережив страх близької смерті. Там поцілував Його зрадник. Там Його залишили всі учні. Там боровся також і за мене», – написав у книзі «Ісус з Назарету» кардинал Йосип Ратцінгер – Папа Римський Бенедикт XVI. Божественний учитель бере з собою на Оливну гору тих, яких найбільше любив: Петра, Якова і Йоана, що були свідками Його Союзу на Горі Фавор. Тепер прагне вчинити їх свідками своєї муки. Просить: «Чувайте ж, моліться, щоби не ввійти в спокусу…».
 
У 1991 році св. Йоан Павло II після повернення з Фатіми говорив: «Заклик з Фатіми є запрошенням до навернення і покаяння, першим і основним закликом Євангелія. Сьогодні він промовистий як ніколи, особливо коли зло загрожує нам через гріхи, пов’язані зі зрадою Бога. Фатімський заклик взиває нас до чування. Запрошує нас, щоб ми через акт посвячення наблизились до Джерела Милосердя. Діва Марія хоче, щоб до нього наблизилася кожна людина, кожен народ і увесь світ».
 
Маріє, віддаємось Тобі з довірою. Постановляємо іти з Тобою за Христом, Спасителем людини, і нехай утома нам не заважає, праця хай не гальмує наших кроків, перешкоди нехай не гасять в нас відваги, а смуток – радості серця. Віддаючись під Твою материнську опіку, о Маріє, і довіряючи Тобі все, чим ми є, і що маємо,постановляємо іти з Тобою за Христом до перемоги Твого Непорочного Серця. Амінь.
 
Зображення: Misyjne.pl