Роздуми на І суботу лютого
П'ятниця, 02 лютого 2018, 05:39
http://delaetedom.ru/

У цю першу суботу місяця прагнемо роздумувати з Тобою, Непорочна Мати, таємницю віднайдення дванадцятирічного Ісуса в святині, а також життя Святої Родини в Назареті, і в такий спосіб молитися особливо за дітей і винагороджувати за тих, які намагаються викорінити з їх сердець любов до Тебе.

znajdennia Isusa w hrami

О наша Царице, керуй нашими думками і почуттями. Дай нам почути Твій голос у серці, розпали любов, зміцни надію.

"Коли, згідно із Законом Мойсея, минули дні їхнього очищення, то принесли Ісуса батьки Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом, як то записано в Господньому Законі: «кожне немовля чоловічої статі, яке є первородним, назветься святим для Господа». І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у Законі Господнім, – дві горлиці або два молодих голуби. В Єрусалимі був один чоловік на ім’я Симеон, людина праведна й побожна, який очікував утіхи Ізраїля, і Святий Дух був на ньому. І було йому обіцяно Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього. І він прийшов до храму, спонукуваний Духом. Коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоби зробити з Ним за законним звичаєм, він узяв Його на руки, віддав хвалу Богові та й сказав: «Нині відпускаєш свого раба, Владико, згідно зі своїм словом, у мирі, бо мої очі побачили Твоє спасіння, яке Ти приготовив перед обличчям усіх народів: Світло для об’явлення язичникам і славу Твого народу – Ізраїля!» І Його батько та Мати дивувалися тим, що говорилося про Нього. А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його Матері: «Ось, Цей поставлений на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя; і тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися думки багатьох сердець!» І була тут Анна – пророчиця, дочка Фануїла з роду Асира; вона дожила до глибокої старості, а з чоловіком прожила сім років від дівоцтва свого; вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, служачи вдень і вночі постом та молитвами. Прийшовши в той час, вона прославляла Господа і говорила про Нього всім, хто чекав на відкуплення Єрусалима. А як виконали все за Законом Господнім, вони повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета. Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, й благодать Божа була на Ній" (Лк 2,22-40).

«Дитино, чому Ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи,Тебе шукали». «Чого ж ви Мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?». Але вони не розуміли, що Він сказав їм (Лк 2,48б-50). Навіть для Матері Бога поведінка і слова дванадцятирічного Ісуса не були зрозумілі. Богородиця берегла їх у своєму Серці і роздумувала над ними. Поволі відкривала їх значення.

Ми теж не все можемо зрозуміти і не завжди здолаємо збагнути дію Бога в своєму житті та в історії людства. Тоді потребуємо з покорою, довірою і вірою це прийняти. Бог є! Він є Господом, Який керує всім! Все, що діється – це дія Його Милосердя. Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого? (Лк 2,49б). П’ята таємниця вчить нас шукати Бога, намагатися зрозуміти Його волю.

Чи маємо на це час? Чи піддаємося гонитві? На що взагалі маємо час? Чи задумуюсь серйозно над тим, навіщо існує цей час? Чи живемо зі свідомістю, що час перебування на землі – це випробування? Що виберемо – вічність з Богом чи без Бога? Щоб мати час шукати Бога, потрібна рішучість, боротьба і мужність. Як вдається мені це? Чи міг би щось виправити?

«І він пішов з ними й повернувся у Назарет, і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці. Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей» (Лк 2,51-52). Якщо я важко працюю протягом тижня, чи намагаюся в неділю знайти час для своєї родини? Цей день призначений, між іншим, для того, щоб зміцнювати родинні зв’язки, зайнятись релігійним вихованням дітей. Ми не можемо його переживати бездумно, перед екраном телевізора чи комп’ютера.

Ісус зростав у ласці в Бога і людей, живучи в убогій назаретанській родині. Він – Син Божий – хотів вчитися від Діви Марії і бути Їй слухняним. Якщо хочемо, щоб наші діти зростали під опікою Найсвятішої Матері, щоб Вона охороняла їх від зла і формувала в них особистість, то віддаймо їх Її Непорочному Серцю. Блаженний Йоан Павло ІІ назвав це записуванням дітей у «школу Марії». Навів приклад фатімських дітей, які швидко осягнули велику святість, виконуючи прохання Найсвятішої Діви.

Непорочне Серце Марії, будь для всіх дітей притулком і дорогою, яка приведе до Неба! Дай їм батьків і вихователів, які б шукали і виконували Божу Волю, молилися і покутували. Амінь!