flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

Зібралися ми у чергову першу суботу місяця, щоб вшановувати Непорочне Серце Марії, милуватися Її непорочною красою і перепрошувати за гріхи, що забруднюють наші серця. Просімо Матір Божу, щоб була з нами під час цих роздумів, щоб ми, сповнені світлом пізнання Божих таємниць і розпалені любов’ю, щораз ставали більш гідними називатися християнами.
У серпні скеруймо погляд наших душ на Ту, Котра є Найсвятіша, котра перша здобула те, чого всі люди сподіваються досягнути наприкінці часів.
wnieb - копия
1 листопада 1950 року, Святіший Отець Пій ХІІ, проголосив догматом, що : «Непорочна Богородиця, завжди Діва Марія, після завершення земного життя, була взята з тілом і душею до небесної слави». І знамення велике видно було на небі: жінка, одягнена в сонце, і місяць під її стопами, на її голові вінець з дванадцятьох зірок (Одкр 12,1).
Милуючись святістю Марії, зупинімося над нашим загальним покликанням до святості, до якої ми покликані від моменту хрещення.
Бог прагне радіти, віднаходячи Марію у кожному з нас. Хоче нас максимально наблизити до Себе. Дати нам якнайбільшу участь у Своїй славі. Чи розуміємо що значить бути ближче до Бога протягом цілої вічності? Можливо, коли Бог кличе нас до глибшого з’єднання з Собою, боїмося послухати Божого заклику і обираємо пересічність і легші шляхи?
Діти з Фатіми своїм життям показали нам, що у школі Марії можна швидко і рано здобути велику святість. Хто слухняний Марії, той невдовзі здобуде те, чого власними зусиллями не міг довго осягнути.
Хто мені слухняний, не осоромиться, а хто через мене буде діяти, не помилиться (Сир 24,22) Щоб увійти на дорогу освячення і єдності з Богом, маємо пройти дорогою очищення. У цій боротьбі нам завжди допоможе наша Непорочна Мати, без первородного гріха зачата, святість Котрої була трохи іншого роду. Вона примножувала благодать, яку мала від свого зачаття.
Чи у хвилини слабкості, спокус, з довірою звертаюсь до Марії, щоб за допомогою Її заступництва перемогти?
Таємниця внебовзяття Марії вказує нам на велику гідність людської душі і тіла.
Сьогодні світ нас дурить матеріалістичними гаслами, заохочує до того, що недостойне покликання людини, висміює те, що є прекрасне і морально здорове.Чи притаманна мені постава Божої дитини, свідомість того, куди йду?
Внебовзяття Пресвятої Діви Марії скеровує наш погляд у Небо, де перебуває наша Цариця. Та, Котра стоїть найближче біля Бога і одночасно є Матір’ю людей. Прагне привести нас до Неба, вберегти від гріха, пекла.
Марія дала простий рецепт спасіння світу:
• відмова від гріхів
• покута
• щоденна молитва, особливо, Розарій
• жертвування себе Її Непорочному Серцю, дотримання богослужінь перших субот місяця в дусі винагородження.
Маріє, наша Мати, прагнемо повністю належати Тобі! Навчи нас все робити з Тобою, через Тебе, у Тобі і для Тебе. Віддаємо Тобі свою волю, формуй нас і використовуй нас відповідно до своїх намірів.
Амінь.

Таємниця V радісна

Віднайдення Ісуса Христа у храмі

У цю першу суботу місяця прагнемо роздумувати з Тобою, Непорочна Мати, таємницю віднайдення дванадцятирічного Ісуса в святині, а також життя Святої Родини в Назареті, і в такий спосіб молитися особливо за дітей і винагороджувати за тих, які намагаються викорінити з їх сердець любов до Тебе.

О наша Царице, керуй нашими думками і почуттями. Дай нам почути Твій голос у серці, розпали любов, зміцни надію. «Дитино, чому Ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи,Тебе шукали». «Чого ж ви Мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?». Але вони не розуміли, що Він сказав їм (Лк 2,48б-50). Навіть для Матері Бога поведінка і слова дванадцятирічного Ісуса не були зрозумілі. Богородиця берегла їх у своєму Серці і роздумувала над ними. Поволі відкривала їх значення.

Ми теж не все можемо зрозуміти і не завжди здолаємо збагнути дію Бога в своєму житті та в історії людства. Тоді потребуємо з покорою, довірою і вірою це прийняти. Бог є! Він є Господом, Який керує всім! Все, що діється – це дія Його Милосердя. Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?(Лк 2,49б). П’ята таємниця радісна вчить нас шукати Бога, намагатися зрозуміти Його волю.

Чи маємо на це час? Чи піддаємося гонитві? На що взагалі маємо час? Чи задумуюсь серйозно над тим, навіщо існує цей час? Чи живемо зі свідомістю, що час перебування на землі – це випробування? Що виберемо – вічність з Богом чи без Бога? Щоб мати час шукати Бога, потрібна рішучість, боротьба і мужність. Як вдається мені це? Чи міг би щось виправити?

«І він пішов з ними й повернувся у Назарет, і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці. Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей» (Лк 2,51-52). Ісус Христос вказує четвертий намір винагородження молебню перших субот місяця – відшкодування за тих людей, які намагаються публічно влити в серця дітей байдужість, погорду, а навіть відразу до Непорочної Матері.

Якщо я важко працюю протягом тижня, чи намагаюся в неділю знайти час для своєї родини? Цей день призначений, між іншим, для того, щоб зміцнювати родинні зв’язки, зайнятись релігійним вихованням дітей. Ми не можемо його переживати бездумно, перед екраном телевізора чи комп’ютера.

Ісус зростав у ласці в Бога і людей, живучи в убогій назаретанській родині. Він – Син Божий – хотів вчитися від Діви Марії і бути Їй слухняним. Якщо хочемо, щоб наші діти зростали під опікою Найсвятішої Матері, щоб Вона охороняла їх від зла і формувала в них особистість, то віддаймо їх Її Непорочному Серцю. Блаженний Йоан Павло ІІ назвав це записуванням дітей у «школу Марії». Навів приклад фатімських дітей, які швидко осягнули велику святість, виконуючи прохання Найсвятішої Діви.

Непорочне Серце Марії, будь для всіх дітей притулком і дорогою, яка приведе до Неба! Дай їм батьків і вихователів, які б шукали і виконували Божу Волю, молилися і покутували. Амінь!
 

Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, Матір’ю Ісуса та з Його братами (Ді 1,14).

Кожної першої суботи місяця, ми збираємось на молитву з Марією. Особливо зараз, в октаві Зішестя Святого Духа, можемо бути впевнені, що Вона є з нами і випрошує дари Духа.

О Маріє, Наречена Святого Духа, Мати Церкви, допоможи нам відкрити наші серця і розум на дію Святого Духа,щоб здійснив у наших душах зміни, щоб ми стали новими людьми, які живуть не згідно тіла, а згідно Духа. Прийди, Духу Правди і Любові! Прийди, Утішителю! Прийди, світло сумлінь!

Блаженний Папа Йоан Павло II в енцикліці Про Святого Духа в житті Церкви і світу написав:

Хоча фактом історичним є те, що Церква вийшла з Вечірника у день П'ятидесятниці, так само можна сказати, що ніколи його не залишив (…) Перебуває в молитві, так само як перебували апостоли разом з Марією (…)

Завершимо наші роздуми молитвою св. Людовіка Гріньйон де Монтфорта:

Духу Святий, почуй наш заклик і разом з Твоєю вірною Нареченою, Марією, поклич і сформуй справжніх Божих дітей. У Ній і через Неї Ти сформував Голову вибраних, Христа. Разом з Нею і у Ній запрагни сформувати члени з'єднані з Головою. Усі святі, які були і будуть аж до кінця світу, є справою Твоєї любові поєднаною з Марією. Святий Духу, Духу Утішителю, Котрий в день П'ятидесятниці зійшов на апостолів, наповнюючи їх серця благодаттю, любов'ю і мудрістю: благаю Тебе в ім'я Твоєї щедрості і безкінечного Милосердя, зійди також до моєї душі з Твоєю благодаттю і дозволь їй відчути невимовну солодкість Твоєї любові. Амінь

 

РОЗДУМИ НА ТРАВЕНЬ Таємниця «Вознесіння Господнє»

Ісус Христос возноситься на небо,щоб приготувати нам місце.

В домі Отця мого багато жител… – сказав. – Іду бо напоготовити вам місце. І коли відійду і вам місце споготую, то повернуся і вас до себе візьму,щоб і ви були там, де я.( Йн 14,2-3)

В архієрейській молитві Христос просив про вічне щастя для нас:

Отче! Хочу, щоб ті, яких мені Ти передав,перебували там, де і я, щоби вони були зі мною та й бачили мою славу, яку Ти дав мені, бо полюбив єси мене перед заснуванням світу. (Йн 17. 24).

Небо – це участь в славі щастя Христа. Це «бути завжди з Господом», який зможе заспокоїти наші найглибші прагнення, обдарувати життям в повноті. Всі ми прямуємо до тієї самої цілі – Неба, але доріг є багато. Хоча кожному Бог визначив окремий шлях і завдання, однак не прямуємо туди самі. У матеріальному світі все є взаємопов’язаним і впливає одне на одне. Але ще міцніші зв’язки існують в духовному світі. І гріх, і добро мають суспільний вимір. Ніхто не стає святим без допомоги інших. Тільки у вічності довідаємось, кому і чим завдячуємо.

Як,отже, часто, я думаю про Небо? Чи в щоденних клопотах пам’ятаю про сенс і ціль людського життя?

Яких старань докладаю, щоб пізнати Бога і отримати щастя, яке Він нам приготував?

Який вплив на рішення, які роблю, має моя віра в вічне життя?

Життя на землі настільки швидкоплинне… Чи те, що роблю, має вартість з огляду на вічність? Чи випливає з любові, яка ніколи не промине?

Яким чином стараємось поглибити нашу віру? Чи знаходимо час на читання Святого Письма і релігійних книг? Чи молимось про примноження віри?

Під час одного з об’явлень Діви Марії троє пастушків були проникнуті світлом, яке переказала їм Пані:

Це світло ввійшло до нашого нутра, – писала Луція, – до найглибшої глибини душі, і спричинило, що ми бачили себе в Богові, Який є тим світлом, виразніше, ніж у найкращому дзеркалі.

Побачене викликало в дітей настільки гаряче прагнення неба, що вони просили Божу Матір, щоб забрала їх туди. Франциск і Гіацинта отримали обітницю, що незадовго там будуть, натомість Луцію, яка мала виконати певну місію на землі, Пресвята Діва потішила запевненням:

Моє Непорочне Серце буде твоїм захистом і дорогою,що приведе тебе до Бога.

Слова Діви Марії можемо віднести і до себе, вибравши Її дорогу життя та вірячи, що вона нас ніколи не залишить, якщо в небезпеках і потребах будемо до Неї прибігати.

На закінчення подякуємо Божій Матері та довіримося Її опіці. О Маріє, Мати Церкви, дякуємо Тобі за Твою любов і материнську турботу, з якою піклуєшся про наше спасіння. Сховай нас у своєму Непорочному Серці, оберігай перед небезпеками, щоб ми осягнули нашу ціль – Небо.

 

Таємниця V скорботна

Смерть Ісуса на Хресті

Ця таємниця наближає нас до пробитого списом Серця Спасителя і з’єднаного з Ним в терпінні Серця Його Матері.

Любов Ісуса Христа,Сина Божого, через Голгофу вказує нам виразно любов самого Бога:

З цього ми спізнали любов,бо Він за нас поклав свою душу (1 Йн 3,16)

Його добровільна жертва є найбільшим даром, який Він уділяє кожній людині. Полюбив мене й видав Себе за мене. (Гал 2,20). З пробитого Серця Спасителя народилася Церква, яка є спасенної крові. Найсвятіше Серце Ісуса – це джерело, з якого випливають благодаті таїнств. Тому можна стверджувати, що таїнство Євхаристії є даром Найсвятішого Серця Ісуса. Палкий молебень до Серця Ісуса оживляє культ Святого Хреста і підсилює любов до Пресвятих Дарів. З висоти Хреста Серце нашого Господа дало нам ще один дорогоцінний дар – свою Матір:

Жінко,ось Син Твій. Ось Матір Твоя (Йн 19,26-27)

Діва Марія, стоячи при Хресті Сина, терплячи з Ним, народжувала членів Містичного Тіла Христа. Її Серце, з’єднане з Серцем Ісуса, також було пробите мечем болю. Папа Пій XII писав про культ Серця Ісусового: «Щоб з культу Пресвятого Серця Ісуса спливали на християнське суспільство,а навіть на весь людський рід, рясні благодаті,вірні повинні єднати з ним стисло культ Непорочного Серця Марії. В справі людського Спасіння Пресвята Діва Марія була з волі Бога нероздільно з’єднана з Христом так, що наше спасіння звершилось міццю стислого зв’язку любові та терпіння Ісуса з любов’ю і болем Його Матері. Тому годиться, щоб християнський народ, котрий отримав Боже життя від Христа через Діву Марію, віддаючи належну шану Найсвятішому Серцю Ісуса, вшанував також Серце Небесної Матері актами відданості, любові, вдячності та винагородження.

Посвячення Найсвятішому Серцю Ісуса і Непорочному Серцю Марії має за ціль передусім відплатити любов’ю за любов. З цього виникає потреба винагородження цій Любові за кривди Їй учинені – зневаги, занедбання, забуття.»

Що я можу зробити, щоб направити кривди та зло, як винагородити за гріхи проти Бога і ближнього?

Якої жертви з власної любові очікує від мене Серце Ісуса і Серце Марії,щоб повніше і досконаліше єднатися з Євхаристійною Жертвою?

З якою постановою піду з цього молебня?