Францисканський дух Малої Сестри Непорочного Серця Марії
Автор: с. Яна Білякевич
http://delaetedom.ru/

Францисканський дух протягом віків, від самого початку свого існування в особі святого Франциска Ассизького (1182-1226), захоплює, збагачує і оживляє мільйони людей прикладом його євангелічного життя.

Святий Франциск мав величезний вплив на людей свого часу і наступних поколінь, що полягав не в особистих фізичних чи матеріальних здібностях, а в неповторному і єдиному з’єднанні з живим Христом, розпізнаним в Святому Євангелії. Його євангельська дорога життя характеризується властивим тільки св. Франциску способом бачення, відчуття і впровадження в щоденність Доброї Новини. Вбогий Франциск залишив після себе багату спадщину листів, молитов, а також устави та настанови, щоб наступні покоління могли залишатися вірними францисканським ідеалам і способу переживання самого Євангелія. Святому Франциску були притаманні такі особливі риси духовності, як євангельське вдосконалення життя за прикладом Христа; перебування в єдності зі Святою Церквою; довіра Пресвятій Діві Марії, глибока тринітарна побожність; відчуття діянь Святого Духа на власній дорозі освячення; молитва і споглядання, що випливали зі щоденного переживання смиренності, убогості та простоти Господа Ісуса Христа; радість; несення миру; братерство та специфічне францисканське апостольство; давання свідчення, що пробуджує місійний дух спільноти.

Окрім Братів Менших, біля св. Франциска зібралася група світських, які з часом отримали написані в його дусі устави. Численні згромадження, спільноти, особи, родини, пов’язані з духовною спадщиною вбогого Франциска, освітлюють і збагачують своєю надзвичайною вражливістю життя Вселенської Церкви. Цей надзвичайний досвід Серафимського Отця притаманний і зараз численним чернечим згромадженням, які належать до великої Францисканської Родини. Окрім спільних францисканських рис, кожна з цих спільнот має притаманний тільки їй харизматичний дух.

Минуло вже кілька століть після смерті св. Франциска, але не зменшується актуальність його думок і духа. Кількість його послідовників постійно зростає. До великої Францисканської Родини належить виникле під кінець ХІХ століття з ініціативи Блаженного Гонората Козьмінського (1827-1916) і Слуги Божої Анелі Рози Костки Годецької (1861-1937) Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії (Гоноратки). Францисканський дух вже більше ста років вирізняє кожну малу сестру. Життя укритої апостолки наповнене духовними чеснотами нашого Серафимського Отця і францисканськими традиціями. Євангеліє для кожної сестри є її нормою життя; мала апостолка вірно слідує за убогим і слухняним Євхаристичним Христом. Сестри гоноратки повні довіри до Непорочного Серця Марії. Їх життя освітлене любов’ю до Святої Церкви та послухом Папі й Церковній владі. Укрита мала апостолка наповнена духом братерської любові та приналежності до великої Францисканської Родини. За францисканським взірцем сестри реалізують свої чернечі обітниці, особливо убогості та послуху. Молитва кожної сестри спрямована до серафимського споглядання Вічної Любові, прикладом якої є укрите життя Христа і Найсвятішої Матінки. Кожну малу сестру визначають наступні францисканські риси: дух покути, євангелічна простота, присутність серед убогих, місійний і екуменічний дух, францисканська радість, родинна атмосфера спільнот.

Незважаючи на те, що св. Франциск був людиною Середньовіччя, його духовністю безнастанно проймається кожне покоління віруючих, стараючись наново осмислити духовну спадщину святого. Слуга Божий Йоан Павло ІІ сказав: «Увага до цієї особистості не тільки не зменшилось з часом, а навпаки, - все більше захоплює розум і щораз зростає. Любов людей до святого і зацікавлення його життям виходять з досконалого виконання Франциском того, чого найбільше прагнуть і чого у власному житті не осягають люди: радості, свободи, миру, злагоди і єдності».