flag-ua-honoratki

                                                                       
header-sample

Неділя, 24 грудня 2017, 22:37

У різдвяний час особливим чином придивляємось до Дитятка Ісус. Чого нас може навчити це мале і беззахисне дитя? Своїми думками ділиться о. Гонорат Козьмінський OFM Cap.

isus dytyna

Благословенний Гонорат Боже дитинство у своїх творах трактував упривілейовано; воно було в певному сенсі гарантією його ідеї євангельського прихованого життя. Він хотів, щоб його спільноти черпали зразок з моделі простоти Божественної дитини, Його смирення, податливості всім, природності, цілковитої довіри (пор. ND, 277). Це прославлення в першу чергу виникало з францисканського духу, оскільки Франциск з Ассізі мав особливу особливу набожність щодо Ісуса народженого у Вифлеємі…

Щороку, з нагоди Різдва, отець Гонорат надсилав циркулярні листи до всіх своїх прихованих монаших спільнот. Ці листи містили пояснення та нагадування про основні погляди анонімного апостольства. У листі від 1892 року ми знаходимо надзвичайно поглиблений аналіз сутності Божого дитинства. Дитина "не робить висновків і не “розбирається” у тому, що їй говориться, а сліпо слухає; (...) Дитина буває слухняна; (...) Дитина є щирою і немає в ній скритості; Дитина є простою, не має удавань, перебільшень (...); Дитина природно скромна і тиха, тому що вона відчуває себе нижчою у всіх відносинах від старших; (...) Дитина показує свою любов із простотою; (...) Дитина не думає про себе, залишає все тим, хто про неї піклується; (...) Невинність, мир, радість, як правило властиві дітям, бо вони не мають жодних турбот"(LO, 101-105).

Не важко здогадатися, що блаженний Гонорат коментує тут слова Христа: «Той, хто не приймає Царства Божого, як дитя, не ввійде в нього» (Мк 10,15). Ідея Божого дитинства наповнила не лише гоноратську духовність, але і формувала особисту модель святості отця Гонората. Вона полягала на випрацюванні в собі податливості, смирення розуму перед трагічними подіями, які обрушувались на нього щодня. Відомо, що податливість розуму є набагато важча, ніж податливість волі. Щоби підпорядкувати собі розум отець Гонорат проводив багато мозольних тренувань характеру, аби долати всілякі зовнішні перешкоди, а особливо нестача розуміння зі сторони церковної влади для його прекурсорських ідей щодо створення згромаджень.

"NADZIEJA WBREW NADZIEI"

Додати коментар


Захисний код
Оновити