У багатьох творах, присвячених Розарію, акцент ставиться на представлення цієї молитви як дороги до осягнення християнської досконалості. Особливу цінність у цьому питанні становлять твори святих і блаженних, які своїм життям та героїчністю чеснот підтвердили достовірність поглядів, які сповідували.

Такими словами звертається Бог до кожної «забіганої» душі, що стоїть на порозі Великого посту. Слово «повернення» одразу викликає в пам’яті образ милосердного Батька та блудного сина з картини Рембрандта. Про своє споглядання цього образу пише отець Гонорат Козьмінський.

Коронацією загального переконання, що панувало від віків у Церкві про Непорочне Зачаття Пресвятої Діви Марії, стало проголошення 8 грудня 1854 року папою Пієм ІХ цієї правди як догмату віри. Згідно з існуючою в Церкві практикою догмат поза Римом проголошували наступного 1855 року. Така честь припала молодому капуцину о. Гонорату Козьмінському.