Незвичайна пропозиція на урочистість Христа Царя
Субота, 24 листопада 2018, 11:21
http://delaetedom.ru/
Урочистість Христа Царя, яку цього року переживатимемо 25 листопада, цілком натурально народжує в серці запитання: чи є Христос моїм Царем? Легко уявити собі царя в гарних дорогих шатах, золотій короні зі скіпетром у руках, що сидить на коштовному троні, а навколо нього зібрані тисячі підданих. Однак Євангеліє показує нам радикально інший образ царя.
korona
Такий є наш Цар
«Бог принижується до посміховиська…», - пише блаженний Гонорат Козьмінський OFMCap у Духовному нотатнику. Найбільша таємниця Спасіння пульсує у факті найглибшого приниження Бога. Бог стає людиною і помирає на хресті. Життя Христа на землі від самого його початку ознаменоване глибокою покорою, найвищою убогістю та найпроникливішим стражданням. З цього випливає також і завдання кожного християнина: «світити» для інших чеснотами покори, убогості та покути. Це є дієві знаряддя для боротьби з зіпсованим світом. І ця боротьба має завершитись тріумфом нашого Найдорожчого Спасителя.
 
А що зі мною?
Якщо маю прагнення належати до Божого Царства, то ціле моє життя має «крутитись» навколо особи мого Царя. «Ціле твоє життя хай буде прямуванням до Христа, виходом з Христа, поверненням до Христа. До Нього йти маєш через молитву, виходити з Нього через вчинки, повертатись через зосередження», - радить о. Гонорат. Тут помічаємо ехо з літургійної молитви: «Через Нього і з Ним, і в Ньому».
Слова Христа: «У мені перебувайте - а я у вас!» (Йо 15,4) теологи пояснюють як Його присутність через освячуючу благодать. Христос забезпечив для Церкви поживу, що необхідна для духовного життя, це є благодать. Хрещення стоїть на початку християнського життя; Євхаристія і таїнство Покаяння і Примирення постійно дають нам силу для підтримування внутрішнього життя. Свята Меса – це щоденна їжа. Така є схема «обігу» благодаті, що переплітає в одне молитву, вчинки і зосередження.
Якщо ми перебуваємо у Христі, то також зберігаємо правду в наших думках, словах і вчинках. Христос є Правдою, тому через перебування в правді, перебуваємо у Христі. Він нас підтримує в цьому, бо ж хто споживає Його Тіло, живе в Ньому (пор. Йо 6, 57).
 
Чи вдасться?
«Ревність у справі Божої слави чинить нас подібними до Бога, бо воля єднає нас із Ним», - підкреслює блаженний Гонорат. Що ж вкладаємо у поняття ревності? Це прояв чуйності, запалу, витривалості, дбайливості, сумлінності та старанності у служінні Богу. Учні чули від Ісуса, що написано бо «ревність про Твій дім з’їдає мене» (Пс 69,10).
Ревність вважається станом душі, який чинить нас подібним Богу. Вона є прихована, повна вогню любові. Не всім дано бути проповідниками, але над спасінням душ можуть працювати всі. Може заздриш тим, які проповідують Боже слово, а ти може це Слово втілити в життя, і тоді станеш живою проповіддю і будеш світлом для людей, які бачитимуть твої вчинки та славитимуть Отця, Котрий є в Небі.
Не йдеться про те, щоби ми виголошували проповіді або нав’язливо когось тягнули до Бога. Варто лише використовувати кожну можливість і кожний спосіб, який нам підкажуть розсудливість і любов, щоби спонукати душі до навернення. У цій справі завжди залишається дієвим апостольство молитви, у якому довіряємо Богу і Пресвятій Діві Марії дорогих нам осіб. Врешті є апостольство жертви, коли в цьому намірі жертвуємо Богу різні умертвіння та інші добрі вчинки.
Перед нами далека і нелегка дорога. Але добрим початком може стати цьогорічна урочистість Христа Царя, коли попросиш від усього серця, аби Ісус зійшов на трон Твого серця!